Тема уроку: Квітка. Будова і різноманітність квіток. 

        Мета. Ознайомити учнів з генеративними органами рослин, розглянути будову й різноманітність  квіток. Сформувати в учнів поняття про будову та різноманітність квіток; продовжити формування самостійності учнів у навчанні, здатності до самоаналізу; умінні працювати в групах, з роздатковим матеріалом, порівнювати, роботи висновки; працювати з додатковою літературою, роботи цікаві доповіді, застосовувати отримані знання на практиці; працювати на уроці творчо, з натхненням; розвивати інтерес до вивчення ботаніки; виховувати бережливе ставлення до флори України, формувати культуру поведінки в природі.

       Базові поняття й терміни: генеративні органи, квітка, квітколоже, оцвітина, чашечка, віночок, тичинка, маточка, плодолистик.

       Обладнання: мультимедія, відеопрезентація, таблиця "Квітка", модель квітки, гербарії, малюнки, живі квіти, опорні конспекти, зошити, кросворд "Квітник", листівки "Квіти", "Квіти-годинники", "Лікарські рослини", "Зелена аптека".

     Міжпредметні зв’язки: історія, хімія, фізика, географія, математика, українознавство.    

      Учні повинні:

• Знати: будову квітки та її частин;
• Уміти: пояснити будову квіток у зв’язку з функціями їхніх частин, виконати лабораторну роботу.
• Наводити приклади: одностатевих і двостатевих квіток, однодомних і дводомних рослин;
• Робити висновки: про значення квітки в житті рослин, тварин і людини.

Тип уроку: Комбінований.

                                      Хід уроку:

І. Організаційний момент.

Формування психологічного настрою учнів.

Мета. Об’єднання учнів для виконання спільної роботи.

Доброго дня вам , любі друзі!

Вітаю Вас в чудовий час.

Вже кучерява жовта осінь

Ось щойно відійшла від нас.

Зима, морози й заметілі

Все кличе ось на зміну їй

Й небесні простирадла білі

Легенько стелить по землі .

Та хай оці чудові квіти

Зігріють ніжністю серця .

Послухайте уважно, діти ,

Урок з початку й до кінця .

(Слайд 2)

Учні (повторюють за вчителем слова та дії)

У нашім класі друзі всі: я і ти, ти і я.

Посміхнись тому, хто праворуч, посміхнись тому, хто ліворуч.

Ми ­- одна сім’я. (Слайд 3)

Учитель. Сьогодні ви, як і я, чогось очікуєте від цього уроку. У вас на партах лежать картки учня. Напишіть на них своє ім’я, прізвище, а поряд - свої очікування. Я, наприклад, очікую, що ви будете активними, тоді й урок наш буде успішним.

Перед вивченням нового матеріалу звертаю вашу увагу на те, що впродовж усього уроку за правильні відповіді ви будете нагороджені квіточками, а в кінці уроку ми оформимо міні проект під назвою «Квіти нашого класу – це ми та наші знання з біології».

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів. (Слайд 4)

1.     Які органи має квіткова рослина?

2.     Що таке пагін?

3.     Назвіть складові пагона.

4.     Які органи квіткових називаються вегетативними?

5.     Які функції виконує корінь?

6.     Назвіть функції пагона.

7.     Які процеси життєдіяльності властиві рослинним організмам?

8.     Як розмножуються рослини?

9.      Коли з'являється насіння у рослин?

10.                        Як воно утворюється?

Складання і заповнення схеми на дошці.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів

Учитель. Світ дивовижний, світ цікавий, світ унікальний, світ загадковий та привабливий. Він приховує в собі безліч таємниць. Яку таємницю ми будемо відкривати сьогодні на уроці? Ви зараз про це дізнаєтесь прослухавши вірш. (Слайд 5)

Квітами багата Україна-мати:

Маки червоніють -

Вогники ясніють.

А волошки в житі -

Синьоокі квіти.

Світять чорнобривці -

Тільки подивіться!

Степом пахнуть кашки

Й зірочки-ромашки.

Он дзвенять дзвіночки

В літньому садочку.

Мальви біля хати

Будуть вас вітати.

Диво-цвіт - то сонях,

Сонце у долонях.

Бережуть державу

Соняшники й мальви.

Пісня солов'їна

Славить Україну.

На екрані ми бачимо квіткову рослину. Вона має квіти і листки. Але чи можуть ці органи існувати окремо? Ні! Тож і вчитель без учнів не існує, і навпаки. Тому зараз об'єднаємо свої зусилля для кращого опанування матеріалу. Я розраховую на вашу активну роботу і сподіваюсь, що дух партнерства допоможе вам у цьому. (Слайд 6)

Працюємо і пам'ятаємо китайську мудрість

Скажи мені, і я забуду

Покажи мені, і я запам'ятаю

Дай можливість діяти, я навчуся!

       Квіти - неповторний дарунок природи. І, дійсно, білі, червоні, жовті, фіолетові,  яких тільки не побачиш у природі. Це справжнє диво природи, яке нас милує і захоплює . Іноді нам здається, що квіти для того й існують, щоб ми могли ними милуватися. Їхнє безкінечне розмаїття, витончена гама барв і пахощів позитивно впливають на наші емоції і загальний психічний стан. Вирощування рослин, складання букетів і композиції створюють гарний настрій. (Слайд 7)

ІV. Повідомлення теми, цілей та завдання.

Цілі. Дати визначення квітки, довести, що квітка – видозмінений пагін, на місті якого утворюються плоди з насінням; розглянути будову квітки та функції її окремих елементів; сформувати поняття про двостатеві та різностатеві квітки, про типи симетрії квіток, однодомні та дводомні рослини. (Слайд 8)

     Квіти — це найкращий витвір приро­ди, які в рослин виникли задовго до того, як на Землі з'явилася людина. В усі часи люди вшановували кві­ти. Про них написано багато пісень та віршів.

Слів на описи не трачу, словом не передаси

їх земної безсловесної, дивовижної краси.

Люди дивляться, п'яніють, в них кохаються віки,

Нареченим їх дарують, заплітають у вінки.

Ними кожен свою радість, власне щастя назива,

Квіти часто нам говорять втричі більше, ніж слова. 

   З весни до осені, по черзі змінюють одна одну, квітнуть квіти, тчуть свій живий килим, що переливається всіма барвами веселки. Зупиніться на мить, прислухайтеся, адже кожна квітка приховує в собі дивовижну історію, відображену в старовинних легендах, переказах, віршах.

    Учні розповідають про кольори, розмір, запах квітів. (Слайд 9)

Учень. Є рослини, в яких лише одна квітка, що живе тільки два-чотири дні. Це паразит – рефлезія Арнольді, найбільша червона квітка з п’яти величезних пелюсток вагою 7 кг. Діаметр квітки – 1 м, має запах трухлого м’яса. 

    А найменшу квітку має плаваюча ряска з Австралії – діаметр квітки лише 0,1 мм, а вага плода – 0,00007 г.

   Найбільша квітуча рослина у світі – гліцинія, що росте в США. У період цвітіння (п’ять тижнів) утворює 105 мл утворює 105 млн квіток.

«Найпахучішу» квітку арум середземноморський називають «квіткою здохлого коня». Вона має запах гнилого м’яса.

«Квітка сміху» росте на Аравійському півострові. Вона викликає сміх тривалість до 30 хвилин, а потім людина засинає.

V. Вивчення нового матеріалу.

     Уперше визначення квітки як видозміненого пагона дав відомий німецький поет і вчений Й. В. Гете в праці „ Метаморфози рослин " у 1790 році.

 Отже, Квітка - це вкорочений, видозмінений і обмежений у рості пагін, який пристосований для статевого розмноження рослин . Запишіть це визначення до зошиту.  (Слайд 10)

  Далі ми з вами будемо детальніше  знайомитися з будовою квітки та функціями її частин, які запишемо в другу та третю графи таблиці.

        Квітка - це орган статевого розмноження рослин. Вона складається з квітконіжки, квітколоже, чашечка складається видозмінених чашолистків, віночок складається із переважно яскраво забарвлених видозмінених листків - пелюсток.

А ще читаємо підручник, що мудрості навчає .

Сторінка сто сорок чотири будову квітки представляє . (Слайд 11-13)

Головні частини квітки - тичинки і маточки.

Маточка: приймочка, стовпчик, зав'язь.

Тичинка: пиляк, тичинкова нитка.

        Квітка - це генеративний орган рослини, який забезпечує статеве розмноження квіткових рослин - процеси запилення та запліднення. Вам добре відомо, яке існує розмаїття квіток: вони відрізняються формою, розмірами, забарвленням тощо. Але попри все це розмаїття, усім квіткам притаманний подібний план будови.

Яка будова квітки? Квітка становить собою видозмінений пагін. Вона складається з квітконіжки, квітколожа, оцвітини, тичинок та маточок. У багатьох рослин, наприклад у яблуні і вишні, квітка прикріплюється до стебла квітконіжкою, а у кукурудзи, соняшника, конюшини квітконіжка вкорочена і зовні непомітна. Такі квітки називають сидячими.

        Верхню розширену частину квітконіжки називають квітколожем.

(Слайд 14) Форма квітколожа може бути різною: пласкою, як у півонії та клена, опуклою, як у жовтцю і малини, видовженою, як у ожини, увігнутою, як у сливи чи черемхи. На квітколожі розміщені чашечка, віночок, тичинки, одна або кілька маточок.

      (Слайд 15) Чашечка складається із видозмінених листків - чашолистків, що мають переважно зелений колір. Чашолистки захищають внутрішні частини квітки від ушкоджень, особливо коли квітка ще не розцвіла і перебуває у стані пуп'янка. Якщо чашолистки відокремлені один від одного, то чашечку називають роздільнолистою (наприклад, у капусти), а якщо вони зрощені між собою, то зрослолистою (приміром, у картоплі, петунії). Занотували основне до таблиці.

      (Слайд 16)  Найпомітніша частина квітки - віночок. Він складається з пелюсток - видозмінених листків, що забарвлені переважно яскраво. Віночок захищає тичинки і маточку, а також приваблює ко-мах-запилювачів. В одних рослин пелюстки зростаються, в інших -ні. Отже, віночок може бути вільнопелюстковим, як у шипшини, або зрослопелюстковим, як у кульбаби і картоплі. Занотували основне до таблиці.

      (Слайд 17) Чашечка і віночок у багатьох рослин разом складають подвійну оцвітину, як у петунії та вишні. У деяких рослин усі частини оцвітини однакові за формою та забарвленням. Таку оцвітину називають простою, наприклад у конвалії та тюльпана. В одних рослин листочки простої оцвітини забарвлені у зелений колір, чим нагадують чашолистки. Таку просту оцвітину називають чашечкоподібною, як у кропиви і буряка.

      (Слайд 18) Яскраво забарвлену просту оцвітину називають віночкоподібною, наприклад у тюльпана, лілії, конвалії. Є рослини (наприклад, ясен), у яких квітки взагалі не мають оцвітини, тому їх називають голими. Чашечкоподібна оцвітина або голі квітки притаманні рослинам, які запилює вітер.

 (Слайд 20-21)    Фізкультхвилинка

Хто ж там, хто вже там стомився?

І додолу похилився.

Треба дружно всім нам встати

Фізкультпаузу почати вище руки підніміть

І спокійно опустіть, розведіть їх в сторони

Щоб були опорою, плесніть кілька раз

За роботу! Все гаразд.

 Сядьте зручно, і давайте запишемо формулу квітки. (Слайд 22)

П – пелюстки

Ч – чашолистики

М – маточка,1-20

Т – тичинки, до 200

Маточкові (жіночі). Квітка вишні Ч5П5Т∞М1

Тичинкові (чоловічі).

  (Слайд 23) Головні частини квітки - маточки і тичинки.

(Слайд 24)Тичинки розміщуються вздовж внутрішнього краю оцвітини. їхня кількість у квітці коливається від однієї (наприклад, у канни) до кількох сотень (приміром, у мімози). Кожна тичинка утворена тичинковою ниткою та пиляком.  У пиляку формуються пилкові зерна, які містять чоловічі статеві клітини. Сукупність пилкових зерен має назву пилок. Занотували основне до таблиці.

     Пилкові зерна різних видів рослин різняться за формою та розмірами. Проте їхня будова більш-менш подібна. Кожне пилкове зерно вкрите двома оболонками. Зовнішня оболонка досить щільна і надійно захищає клітини, розташовані всередині. Саме завдяки їй пилкові зерна можуть зберігати життєздатність протягом десятків, сотень, а то й тисяч років. Клітини, розташовані всередині пилкового зерна, забезпечують процеси запліднення.

(Слайд 25) Маточка утворена одним чи кількома зрослими листочками - плодолистками. Маточок у різних видів рослин буває від однієї, як у яблуні, до кількох десятків, як у суниць і жовтцю. Маточка складається з нижньої розширеної частини - зав'язі, середньої видовженої -стовпчика (є не у всіх квіток) та верхньої - приймочки. Всередині зав'язі містяться один або кілька насінних зачатків.

(Слайд 27-28)

   У кожному насінному зачатку формується зародковий мішок, де міститься жіноча статева клітина - яйцеклітина та центральна клітина. Насінні зачатки вкриті покривами, які на його верхівці не зростаються і залишають отвір - пилковхід. З насінного зачатка після запліднення зазвичай розвивається насінина, а із зав'язі - оплодень. Шкірка, яка утворюється з покривів насінного зачатка, захищає розташовані всередині насінини зародок та запас поживних речовин. Насінина разом з оплоднем утворює плід . Плід може містити одну, декілька або багато насінин.

        (Слайд 29)

  Які відомі типи квіток? Не у всіх рослин квітки одночасно мають тичинки і маточки. У деяких видів рослин тичинки розташовані в одних, а маточки в інших квітках. (Слайд 30)Такі квітки відповідно називають тичинковими (чоловічими) та маточковими (жіночими). Квітки, що мають лише тичинки або лише маточки, називають одностатевими, на відміну від двостатевих, які мають і тичинки, і маточку.

       (Слайд 31) У деяких рослин (наприклад, у соняшника, волошки) частина квіток не має ні тичинок, ні маточок, тому їх називають нестатевими. Вони яскраво забарвлені, чим і приваблюють комах-запилювачів до розташованих поруч квіток з тичинками та маточками.

      (Слайд 32-34)   Є види рослин, у яких чоловічі та жіночі квітки розміщені на одній особині. їх називають однодомними (наприклад, огірки, кукурудза, дуб). Якщо ж тичинкові та маточкові квітки перебувають на різних особинах (чоловічих і жіночих), то такі рослини мають назву дводомні (наприклад, верба, тополя, обліпиха).

    2  Різноманітність квіток.

     Квітки можуть відрізнятися одна від одної розмірами, забарвленням, формою, симетрією.

Розрізняють квітки і за симетрією на: (Слайд 35)

а) актиноморфні або правильні (льон, лілія, яблуня, вишня) – це квітки, через які можна провести дві і більше осей симетрії і кожного разу квітка буде розділятися на дві рівні половини, (Слайд 36)

б) зигоморфні, або неправильні (горох, люпин, квасоля, соя) – це квітки через які можна провести лише одну вісь симетрії, і (Слайд 37)

в) асиметричні (гладіолус, канна) – це квітки, через які не можна провести жодної осі симетрії.

симетрія – різноманітні, що є пристосуванням до різних способів запилення.

А зараз розглянемо на комп’ютері різноманітність квіток.

КВІТКА — це вкорочений видозмінений пагін з обмеженим ростом, що служить для утворення спор, а згодом — гамет для статевого процесу, після якого формуються насінина та плід.

Різнобарвність  квіток обумовлена пристосуванням до різних способів запилення і тим, що кожен вид віддає перевагу певним кольорам.

Учень. (Слайд 38) Бджіл приваблюють сині й фіолетові квітки, жовті ж вони майже не помічають, до зеленого – байдужі, а червоні квітки їх навіть відлякують.

  Криваво-червоні квітки приваблюють метеликів. Нічні метелики охоче відвідують метеликів, адже в темряві ночі найбільш помітні є саме ці кольори. Приваблювати комах можуть і чашолистики або контрастне поєднання в забарвленні кількох тонів (вороняче око).

• Що ж нового ви дізналися на уроці? (Заповнення другої колонки таблиці рефлексії уроку).

VІ. Закріплення вивченого матеріалу.                                                       Складання структурно логічної схеми. (Слайд 39)

Маточка -Приймочка -Стовпчик -Зав’язь Зрослопелюстковий Роздільнолиста Віночок (пелюстки) Чашечка (чашолистики) Генеративні частини квітки Квітколоже Оцвітина Зрослолиста Квітконіжка КВІТКА

Учитель. Відгадайте загадки. (Слайд 40)

1. Як подовження стебла у рослини називається, на якому, власне квітки пагона тримаються? (Квітконіжка).
2. У квітконіжці, у рослини є розширена частина. Хто здогадається, як вона називається? (Квітколоже).
3. А яка частина квітки для комах дуже помітна? Як називається та з чого складається? (Віночок та пелюстки).
4. Зазирнемо ми у квітку та побачимо тичинку. Хто здогадається з чого вона складається? (Тичинкова нитка й пиляк)

А зараз зверніть увагу на екран. На ньому зображені твердження ваше завдання позначити знаком(+), якщо воно вірне та знаком (-), якщо ні.

 (Слайд 40-41)

1. Квітка - це генеративний орган рослини. +

2. Квітка забезпечує нестатеве розмноження. -

3. Тонке стебло, на якому тримається квітка - це квітколоже. -

4. Оцвітина у рослини буває проста і подвійна. +

5. Чашолистики не можуть захищати квітку від пошкодження, особливо в стані бутона. -

6. У центрі квітки розташована маточка. +

7. Маточка і тичинки - головні частини квітки. +

8. Форма квітколожа може бути лише видовженою, плоскою. -

9. На квітколожі розташовані такі частини квітки: чашолистики, пелюстки, маточки, тичинки. +

10. У вишні, жасмину, шипшини квітки мають просту оцвітину. -

11. Кожна тичинка має тичинкову нитку, що закінчується пиляком. -

12. У шипшини,яблуні квітки двостатеві. +

13. Основними частинами квітки є маточка та тичинки. +

14. Дуб, береза, огірки - це дводомні рослини. -

15. Якщо у квітки є і тичинки і маточки, то їх називають двостатевими. +

16. Суцвіття китицю мають яблуні, груші. -

17. Квітки в суцвіттях дрібні. -

18. Складний колос мають пшениця, жито. +

19. Кульбаба, осот мають суцвіття голівку. -

20.Суцвіття сережка має лише одностатеві тичинкові квітки. +

Закінчили вже виконання ? Тож перевіримо завдання

А допоможе в цьому нам уже знайомий метод вам .

Зробіть ви зошитами обмін з сусідою своїм по парті.

Я буду відповідь казати , а ви - хутчій перевіряти .

Візьміть червону пасту всі і будьте в ролі вчителів .   

 А зараз до вашої уваги цікаві факти про квіти, котрі підготували наші учні.(Діти зачитують цікаві факти про квіти та їхнє значення для людей).

VIІ. Виставка міні – проекту «Квітка».

Ну, що ж ми з вами дуже плідно сьогодні попрацювали. Я дякую всім і на завершення хочу сказати словами Максима Рильського:

Люби природу не як символ

Душі своєї,

Люби природу не для себе,

Люби для неї.

Вона - не тільки тема вірша Або картини

В ній є висоти незміримі

Й святі глибини.

У неї є душа могуча,

Порив є в неї,

Що більший над усі пориви

Душі твоєї.

Вона – це мати,

Будь же сином !

      Впродовж усього уроку ви плідно працювали. За що були нагороджені чарівними квітами. Наступив фінальний момент, коли ви маєте скласти букет під назвою «Квіти нашого класу – це ми та наші знання з біології». Будь ласка, оформляйте по черзі. Ось така у нас вийшла чудова композиція.

 VIІІ. Підсумок уроку. Оцінювання.

Вам вдячна учні за увагу, за вашу щирість, доброту,

Я зичу вам умінь, наснаги, знання хапайте на льоту,

Бажаю щастя всім без краю, й сердечним бути повсякчас.

ІХ. Домашнє завдання

Завдання маєте додому, всі в щоденник запишіть, параграф вивчіть всі.

 Х. Рефлексія:

 Як ви почували себе на уроці?

 Що сподобалось, а що не сподобалось підчас уроку?

 Як отримані знання можна використати у вашому життя?