Клітина – одиниця живого. Історія вивчення клітини

Мета.

Освітня. Почати формувати в учнів знання про клітинний рівень організації живих систем; розкрити поняття «клітина» та значення клітини як одиниці живого; ознайомити з етапами вивчення клітини; пояснити залежність розвитку вчення про клітину від удосконалення методів досліджень.

Розвиваюча. Розвивати уміння виділяти головне у матеріалі, що вивчається; уміння порівнювати і робити висновки; розвивати комунікативні навички.

Виховна. Виховувати бережливе ставлення до живих організмів та власного здоров’я; виховувати в учнів відповідальність за справу, яку вони виконують.

Тип уроку. Засвоєння нових знань

Місце уроку в навчальній темі. Вступний. 

Методи і методичні прийоми:

1. Інформаційно - рецептивні:

а) словесний:  розповідь-пояснення, опис, бесіда, робота з підручником.

б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН.

 Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та  мислення, одержання з тексту нових знань, робота з роздатковим матеріалом (хронологія цитологічних відкриттів).

2. Репродуктивний. 

 Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді.

3. Проблемно - пошуковий: постановка проблемного питання.

 Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.

4.Інтерактивні: 2-4-всі разом, мікрофон.

5. Релаксопедичний: фізкультхвилинка.

Міжпредметні зв язки: природознавство, математика, історія.

Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиці, м\м дошка.

Основні поняття та терміни: клітина, цитологія, органели, ядро, мікроскоп, мікропрепарат.

ХІД  УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

Біологічний диктант із взаємоперевіркою «так» або «ні».

1.Ботаніка – це наука, яка вивчає всі царства живої природи.

2.Генетика вивчає гриби.

3.Екологія вивчає взаємозв’язки організмів з довкіллям.

4.До царств живої природи не належить царство Дроб’янки.

5.Термін «вірус» означає отрута.

6.Організми не бувають одноклітинними.

7.Серед біологічних наук існує наука цитологія, що вивчає клітини.

8.Метаболізм – це обмін речовин.

9.Рослини вдихають вуглекислий газ.

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

«З чого складаються живі тіла?» - таке запитання хвилювало людей і тривалий час залишалося без відповіді. Це було тому, що структури, з яких складаються живі тіла досить малих розмірів. 

Який шлях пройшла наука, щоб вивчити мікроскопічну будову організмів? 

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

Клітина – найменша структурна і функціональна одиниця живих організмів. Клітини існують як самостійні організми і є також складовими частинами багатоклітинних організмів. Вони досить різноманітні за розмірами, формою, особливостями організації та функціями. У багатоклітинних організмів клітини тісно пов’язані між собою, але вони відрізняються за будовою та функціями. Багатоклітинний організм функціонує як єдине ціле, а клітини є його елементарними складовими частинами.

Наука про клітину - цитологія. Предметом цитології є клітини живих організмів і одноклітинних і багатоклітинних. Зміст цитології:

-вивчення й експериментальне дослідження будови й хімічного складу клітини;

-функції внутрішньоклітинних структур;

-функції клітин у живих організмів;

-розмноження й розвиток клітин;

-пристосування клітин до умов середовища.

Розповідь про історію розвитку клітини у хронологічному порядку:

Перший примітивний мікроскоп з’явився у ХVІ ст.. у Голландії і складався із трубки, прикріпленої до підставки. В цій трубці було два збільшувальних стекла. Але перший опис клітини було зроблено у 1665 р., тому саме ХVІІ ст.. вважається появою науки цитології. Зробив це англійський фізик та ботанік Р.Гук, який зрозумів  і оцінив величезне значення цього приладу. Використав вчений мікроскоп для дослідження рослинних і тваринних тканин. Вивчаючи зріз стебла бузини, Гук помітив, що його складу входить велика кількість дуже малих порожнинок, схожих за формою на бджолині соти. Він дав їм назву комірки або клітини. З того часу термін «клітина» назавжди залишився в біології, хоча вчений бачив лише оболонки клітин. Всі спостереження Р.Гук виклав у праці «Мікрографія». Його сучасники італ. Мальпігі та англ.. Грю також виявили таку ж комірчасту будову багатьох рослинних об’єктів. 

Удосконалив мікроскоп гол. дослідник Антоні ван Левенгук, тому що його прилад давав збільшення вже у 270 разів. Він розглядав тваринні клітини, особливо інфузорії, які назвав анімалькулі, а також вперше побачив еритроцити, бактерії та сперматозоїди. 

У ХVІІ ст.. - ХVІІІ ст..було накопичено багато знань про клітину, але питання про те, чи входять клітини до складу всіх рослин і чи побудовані з них тваринні організми залишалось відкритим. 

У 1833 р. англ. ботанік Р.Броун зробив відкриття, що всередині рослинних клітин знаходиться ядро.

У 1838-1839 р.р. нім. вчені М.Шлейден і Т.Шванн узагальнили знання про клітину і показали, що клітини становлять одиницю будови всіх живих організмів. Ними була сформульована клітинна теорія.

У 1858 р. Р.Вірхов сформував положення про те, що кожна нова клітина походить від такої самої вихідної шляхом поділу.

У ХІХ ст..  К.Бер сформулював положення, що клітина не тільки одиниця будови, а й одиниця розвитку живих організмів, тобто організм починає життя із заплідненої яйцеклітини. 

Розповідь про рослинну клітину та її складові частини:

-целюлозна оболонка з порами;

-цитоплазма з органелами: ЕПС; мітохондрії, пластиди, вакуолі;

-ядро;

-включення.

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

V.Узагальнення та систематизація знань.

Сформулювати основні положення клітинної теорії:

а) зачитуємо кожне положення з підручника;

б) обговорюємо його розуміння.

Наголосити учням про те, що клітинна теорія була значним відкриттям і стала важливим етапом у розвитку біологічної науки.

VІ. Підведення підсумків уроку.

Учні, використовуючи метод мікрофону роблять висновки із вивченого на уроці:

-я зрозумів, що живі організми, крім вірусів, мають клітинну будову;

-мені стало відомо, що клітина – найменша жива одиниця, найменша складова частина живого;

-я здивованим тим, що завдяки клітинам здійснюються всі функції живих істот;

-мені було цікаво, що взаємодіючи одна з одною клітини забезпечують життєдіяльність багатоклітинного організму.

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.