Ведучий. Почну поему про останній дзвоник.
Що в ньому?
Знань важкі і пишні грона
Що в ньому?
Ми і наші поривання
Що в ньому?
Сум і музика прощання
Ведуча. Почну поему й відшукаю слово,
З якого варто розпочати мову.
Що в ньому? Сміх і звуки гомінкі,
І досвід літ.
Воно – «випускники»
Ведучий. Дорогі учні, вчителі, батьки! Шановні гості! Сьогодні в нашій школі радісне і одночасно сумне свято «Останнього дзвоника». Він продзвенить, для нас, констатуючи той факт, що ми завершили навчальний рік, здобули певний багаж знань і стали на рік дорослішими. Востаннє продзвенить він для наших одинадцятикласників і покличе їх у незвідану дорогу майбутнього.
Ведуча.На велике шкільне свято
Прибуло гостей багато:
Татусі й матусі,
Друзі вірні й бабусі.
Школа радо зустрічає всіх,
Лунає музика і сміх,
Усі радіють, і тільки випускники
Сьогодні трішечки сумні.
Ведучий:На урочисту лінійку запрошуються випускники 11 класу зі своїм класним керівником Туз Галиною Іванівною
(під фанфари заходять випускники)
Ведуча. У нашій поемі є весна і літо,
В ній вчителі й такі нестримні діти
Тут є усі, хто завітав на свято
Що ж саме час поему починати
Директор. Урочиста лінійка, присвячена закінченню 2014-2015 н.р. оголошується відкритою. Право підняти прапор надається випускнику школи____________________________________________________
(Гімн України)
Ведучий. Посивіли каштани в дворі
Заглядають у класи крізь шибки
І під сонячний сміх дітвори
Ріки часу спливають так швидко
Ведуча. Люба школо! Ти-зоре ясна,
Я іду крізь роки за тобою
Бо звучить в твоїх стінах струна
Доброти і святої любові.
Ведучий. Травневий день зі світлими очима
Вклоняючись ступає на поріг
Вже рік шкільний лишився за плечима,
І безліч літо простяга доріг.
Ведуча. Все мінливе – щоденно спливатимуть дати
Папірцями на нашому календарі…
День Останнього дзвоника – час пригадати,
Чим лишився у пам’яті нинішній рік.
Ведучий. До слова запрошується директор школи Протащук Сергій Миколайович.
Директор представляє гостей.
Виступ гостей.
Художній номер_______________________________________________
1-й ведучий
Ще юний ти. Біля причалу
Стоїш, готовий відплисти
Подумай з самого початку
Які залишиш ти сліди
2-й ведучий.
Майбутнього не кинь на призволяще
Згадай, який ти скарб йому несеш -
Згадай про тих, кому траплялось важче,
Тобі не легше стане, але все ж…
Можливо будуть шторми ще
Можливо не осягнеш нової висоти
Та треба йти спокійно і сміливо
Вся справа саме в цьому – треба йти.
Ведучий:
Та треба твердо пам'ятати,
Є результат - є і наказ.
Його попросимо зачитати,
І ознайомити з ним нас!
1.вед. Для зачитання наказу про закінчення навчального року одинадцятикласниками запрошується заступник директора з навчально – виховної роботи Кучеренко Л.Л .
Ведучий. З року в рік ми дотримуємося традицій нашої рідної школи. І одна така- передання звання Королеви наук. Для такої почесної місії запрошуємо одиннадцятикласницю, відмінницю навчання, активну учасницю шкільних заходів, голову Учнівської ради Зимогляд Алёну
Королева наук:Дорогі мої друзі! Палають в небі зірочки – ліхтарики людської долі. Тепер далекою дорогою життя загадайте кожний своє бажання. Сьогодні ці зірки ваші. Я хочу, щоб їх вогонь доброти розгорівся з новою силою і не згасав. Щоб завтра в країні самостійного життя, куди ви відпливаєте він осяяв ваш шлях і зігрівав ваші душі.
Як королева всіх наук Вас добре знаю
То зараз повноваження складаю
Любили ви володарку свою
Та зараз справи я передаю!
Рішенням учнівської ради та педагогічного колективу Королевою наук 2015-2016 н. року обрано ученицю 10 класу
Музика виходить.
Нова Королева. Ваша величність. Дякую вам дуже.
Бо я до справи дійсно небайдужа.
Тому підготувала перший свій указ:
До іспитів готуйтеся сумлінно,
Щоб склали їх на „добре” і на „ відмінно”,
Про школу рідну завжди пам’ятайте і вчителів ніколи ви не забувайте.
Ну а сьогодні у цей час, вчителі стрічки несуть для вас.
Кожному на пам'ять вручать щиро.
І посміхнуться всім вам мило.
(Мелодія. Вчителі вручають стрічки)
Одинадцятикласник
Рідна вчителько, ти наша.
ти нам роки віддала,
Своє серце, свою ласку.
Й повінь літнього тепла.
Одинадцятикласниця. Ми ніколи не забудемо нашу першу вчительку Городненко Галину Василівну та класного керівника Туз Галину Іванівну. Еа згадку про нас даруємо вам стрічки.
1.вед. Сьогодні естафету від випускників приймають наші десятикласники.
Лященко В. Ми, випускники 2014 року, передаємо вам, наші послідовники, цей ключ. Запам’ятайте, він чарівний, лише він від рідної 2 школи. Будьте гідними господарями в наступному році. Ніколи не цурайтеся ніякої роботи, завжди бережіть традиції, які здавна живуть у цих стінах. Ми зі слізьми на очах складаємо повноваження, але віримо – ви нас не підведете! Бажаємо успіхів!
Десятикласники. Любі друзі! Сьогодні в час розлуки зі школою візьміть це слово у довгу, інколи тернисту і звивисту, натруджену, а часом і не зовсім збагненну для тебе дорогу життя. Хай спогад про рідну школу сяє вам навіть тоді, коли згасає віра у власні сили. Хай школа залишиться для вас тим промінчиком любові і добра, який вказує, як іти щоб не збочити, не оступитися!А ще візьміть в дорогу життя, мої юні друзі, отчий дім, ніжну мамину колискову пісню, рідну солов’їну мову. Хай назавжди зостанеться з тобою наше мальовниче село. Пам’ятай: з нього починається Батьківщина. Люби та бережи її.
Дякуємо вам за довіру. Ми обіцяємо – будемо гідними господарями. Клянемось примножувати славу рідної школи сумлінним навчанням, творчою працею, берегти і розвивати її традиції. На згадку про рідну школу, ми вручаємо вам традиційні талісмани з рідною землею.
Художній номер______________________________________________
Вед –ий Спинися біля братської могили,
Тут сплять чиїсь батьки, брати, сини.
Вони Вкраїну рідну боронили
В горнилі найстрашнішої війни
Вед –а Я вранці усміхнусь новому дню
Пташиний щебет пролунає щемно.
Біля святого Вічного вогню
Вклонімось визволителям доземно.
( Звучить мелодія військової пори )
Вед- ий Право покласти квіти до пам’ятника загиблих воїнів у роки Великої Вітчизняної війни надається учням одинадцятого класу ____________________________________________________________________________________________________________________________________
1-й випускник : Ну, класе! Я щасливий!
2-й: А чого ти так радієш?
1-й: Як – то чого? Закінчилося навчання, ці заліки, контрольні. А тепер хочу – сплю, хочу, гуляю, з вчителями за руку вітаюся – клас!
2– й: А хіба тобі не шкода, що дитинство минуло, не шкода цікавих уроків, цікавих справ, не шкода, що доведеться розлучатися з друзями? Та й не можемо ми підти без подарунка.
Ведуча. До слова запрошується випускник школи Стельмах Максим
Виходять випускники
1: Якими смішними і безтолковими ми були! Скільки безглуздих
запитань сипалось на голови наших перших вчителів!
2-й: І для всіх у них було щира посмішка, добре слово.
3-й. Шановна Галино Василівно!
4-й : Ви пам’ятаєте нас капловухихи, кирпатих, кумедних?
Із ротами відкритими,
В коротеньких штанцях.
Не слухняних, а інколи і нестерпно уредних
Із невмілою ручкою в наших дитячих руках.
15-й: Пам’ятаєте наші наївні дитячі питання,
І вражаючі , вголос проказані нами думки?
Ви по перших стежках нас вели в дивний всесвіт навчання,
непомітно вписали в наш літопис шкільні сторінки.
Ведуча. Слово надається першій вчительці Городненко Галині Василівні.
Ведучий.
Шкільне прислів’я, мабуть, кожен знає:
До школи в нас прямують всі стежки!
Випускники! Вас зараз привітає
Надія школи — наші малюки:
Цю мить вони чекали довгий час.
Увага! Слово має перший клас!
- У чарівний світлий час
Ми прийшли вітати вас!
Кажуть — вам сімнадцять літ
Й ви усі ідете в світ!
- А малі ж, як ми були,
Як у перший клас ішли.
А тепер попідростали —
Просто тьоті й дяді стали!
- От тепер вам буде класно!
У житті — все просто й ясно.
Світить сонечко вгорі,
Ти ж гуляй хоч до зорі!
- Вже не гризтиме морока,
Що не вивчені уроки.
А за двійку мама й тато
Вже не будуть діставати!
- Ти попробуй їх дістати!
Треба ще на стільчик стати.
Он якої вишини…
А які у них штани!
- Більші в два рази за тебе,
Хлопці ж витяглись до неба!
І з такої висоти
Видно їм усі світи!
- Всі красиві, ясноокі
В плечах — метр, такі широкі.
І тепер у тих хлоп’ят —
Туфлі номер сорок п’ять!
- Ось такий собі портрет,
Ще й піджак, немов намет.
Ми приміряли одного —
Скільки ж нас вмістилось в нього!
- Може шість, а може й сім,
Місця ж вистачило всім!
Ось які ті хлопчаки,
Українські козаки!
- А дівчата, мов з роси,
Небувалої краси!
А розумні — всі таланти,
На голівках пишні банти.
11. Зав’язали їх востаннє
На урочисте прощання.
Й розійдуться між людьми —
Більш не будуть вже дітьми…
- То ж ми шлемо всім вітання
І найкращі побажання.
Будьте сильні і сміливі
І, звичайно, всі щасливі!
- Ну, та слів уже доволі —
Ми лишаємося в школі.
Обіцяємо завзято —
Ми з вас приклад будем брати!
- Ми квіти дістали з місцевого лісу.
Прийміть ці букети красиві барвисті.
(На фоні мелодії “Рідна мати моя”)
Вип. Я знаю, ти довго молилася Богу,
Щоб синові й донці він долю щасливу послав,
Коли проводжала в далеку дорогу,
Де плакало сонце між квітів і трав.
Вип. Я світ обійду і своїми руками
Збудую щасливе життя.
І пісня, і слово, що лине від мами,
Омріяне зроблять своє майбуття.
Вип. Усі мовчіть – щось мати каже,
Цвітуть притишено слова,
Вони із веселкових вражень,
З любові, що в душі жива.
Усі мовчіть – говорить мати
Вустами неба і землі.
Вед. Любі випускники, зі словами вітання до вас звертається МАМА.
2. Вчитель наш – він найкращий у світі
Допоможе в хвилину важку
І нехай тільки посмішки й квіти
Він знайде на своєму шляху.
Одинадцятикласник. Дорогі наші вчителі!
Дозвольте вашу працю вшанувати,
І квіти всі, принесені сьогодні,
Від всього серця вам подарувати! (Учні вручають квіти вчителям)
1-й ведучий
Ще юний ти. Біля причалу
Стоїш, готовий відплисти
Подумай з самого початку
Які залишиш ти сліди
2-й ведучий.
Майбутнього не кинь на призволяще
Згадай, який ти скарб йому несеш -
Згадай про тих, кому траплялось важче,
Тобі не легше стане, але все ж…
Можливо будуть шторми ще
Можливо не осягнеш нової висоти
Та треба йти спокійно і сміливо
Вся справа саме в цьому – треба йти.
1-й ведучий
Дорогі випускники!
Є в кожного з вас мрія
Яка поведе вас в життя
І поки живе в вас надія
Сміливо ідіть в майбуття!
2-й ведучий
Тож дай вам, доле, світлий шлях широкий,
Випуск 2015- го року!
Хай кожний своє щастя знайде сам!
І зараз надається слово вам Ведучий. З прощальними словами до присутніх на святі звертаються одинадцятикласники.
- Одягну сорочку я біленьку…
Я хвилююсь, як в житті ніколи.
Бо сьогодні, весняного ранку,
На останній дзвоник йду до школи.
- А назустріч сонечко сміється,
І тріпочуть листячком тополі.
І зібрався світ увесь, здається,
На врочисте свято в нашій школі.
- Йде до школи стежечка знайома,
Мами нас по ній колись водили,.
Тут нам кожна квіточка відома, —
Підлітками бігали й ходили…
- Тут ми наші весни зустрічали,
І душа дитинна наша квітла.
Пору юності ці стежечки вітали
І вели до радості і світла.
- От і збігли непомітно роки,
Наче й не було їх, пролетіли.
Робимо в життя нове ми кроки,
До якого прагнули й хотіли.
- Дорослі стали ми, вчорашні діти.
Дзвінок востаннє нам сьогодні продзвенить.
І можна з цього й справді порадіти,
Але чомусь сумною стала мить.
- Останній раз ми сядемо за парти.
І більше не прийдем сюди дітьми.
Відразу стало якось не до жартів.
Враз подорослішали й просвітліли ми.
- Дитинство й юність в школі пролетіли.
Ми вчились тут, співали і жили.
Дорослими всі стати так хотіли
Й сьогодні ми до цього підійшли.
- І ось поріг. За ним нові дороги.
Розлетимось по них, немов пташки.
А в серці сумніви, непевність і тривоги,
Й мереживом — незвідані стежки.
- Нас не покличе дзвоник в рідні класи
Й лінійка вереснева буде не для нас.
Ще свіжі спогади. Й задумаєшся часом,
Як швидко у житті спливає час.
- Та зустрічай усіх нас, доле світла,
Не дай зігнутися від нелегких проблем.
Веди до успіху, до перемог, до світла,
Не дай упасти під житейським тягарем.
- Ми віримо, що буде все, як треба,
Щасливі зорі усміхнуться нам.
Нас кличе до польоту синє небо.
Ми летимо назустріч всім вітрам!
- Зустрічай нас, небо синьооке,
Зустрічай нас, майбуття щасливо.
І не будь, життя, до нас жорстоке,
Подаруй нам радість, світле диво!
Художній номер_________________________
Ведуча. І ось ця мить, в житті єдина мить,
Коли останній дзвоник продзвенить.
Мелодія весела і сумна,
Мов спогад серця зараз пролуна.
Дзвінок останній — перший крок в житті,
Палкий порив і юності надії.
Нехай щастить вам, друзі, у путі
І хай здійсняться світлі ваші мрії.
Дзвени над минулим і над майбутнім,
Дзвени над дитинством моїм незабутнім
Веселий і печальний останній дзвінок.
Ведучий Дзвіночку, ти збирай нас на уроки,
На збори кликав, виряджав на труд.
Ось незабаром стихнуть у школі кроки,
А ти, як завжди, зостаєшся тут.
Ведуча. Ось і настала найурочистіша мить нашого свята. Любі наші випускники, зараз для вас в останній раз пролунає радісна і чиста пісня шкільного дзвінка. А задзвенить він у руках першокласниці___________________________________________
і допоможе їй випускник _______________________________________________________.
Ведучий. Жадана мить!
Тривожна мить! В житті у вашім хай щастя шумить.
Хай ваші долі зазнають утіх, Уста ваші квітчає сміх.
Всміхніться небу, вклоніться землі.
Радійте сонцю, ідіть по росі,
Шануйте рід свій і свій оберіг,
Моліться на матір, на рідний поріг.
Ведуча. Ось і прийшов розлучатися час...
Дай же, Земле, з джерел своїх сил
І відваги й наснаги їм дай.
Перший крок вони вже зробили,
На дорогах життя їх стрічай, їхня мрія хай зіркою світить,
Кличуть вдаль їх дороги твої, Україно, ти прийми їх в обійми свої.
Ведучий:Ну от і все, лінійка урочиста
Скінчилась... і останній раз
Дзвінкова пісня радісна і чиста
До глибини стривожила всіх вас.
На останній ваш урок продзвенів дзвінок.
Ведуча:Хай ангел-охоронець вбереже від зла,
Хай добрими всі будуть починання,
Хай в серці квітне спогадом весна,
Хай стане радісним нове світання.
Директор школи закриває лінійку. Звучить Гімн. Опускається прапор. Випускники разом з класними керівниками заходять до школи.
Ведуча. Разом із дзвоником сумуємо й ми.
З вами здружились, зріднилися ми.
Якось незвично, що вже на урок,
Клас одинадцятий не покличе дзвінок.
Ведучий. Що ж, відлітайте ключем журавлиним,
У вирій життя школа вас проводжа.
Хай ваша зірниця палає щасливо,
Від щирого серця всім бажаєм добра.
Ведуча. Право першими залишити святкову лінійку надається випускникам та їх батькам.
( Звучить весела мелодія)
| 
