|
I ведучий.
Увага! Увага! Увага!
II ведучий.
Розпочинаємо свято ...
Вбігає ще 2-оє учнів.
1 учень.
— Ми не можемо розпочати.
2 учень.
— Ти директора не бачив?
1 учень.
— Ні.
2 учень.
— А що робити?
1 учень.
— Як ми свято без нього розпочнемо?
2 учень.
— Давай у пошукову агенцію зателефонуємо. (Бере телефон, телефонує.)
2 учень.
— Алло, пробачте, у нас пропав директор. (Голос з телефону — "Термін розшуку — через 2 тижні після зникнення".)
2 учень.
— Та що ви, нам зараз треба, у нас свято. (З телефону — "Ну добре, але це вам коштуватиме 500 $".)
Разом
— Ого! … Ми згодні. (З телефону — "Виїжджаємо!")
Чути міліцейську сирену, на сцені з 'являється агент-пошуковець, припадає до підлоги, цілиться з револьвера. Стрибками наближається до учнів.
Агент.
— Агента викликали? ("Так ".)
— Що у вас пропало?
2 учень.
— У нас пропало найдорожче — наш директор.
Агент.
— Особливі прикмети є?
1 учень.
— є … Він світловолосий,
2 учень. стрункий, дуже гарний
1 учень. та най… най… най…
Агент.
— Є свідок, який бачив його востаннє?
Виступає розкуйовджена учениця.
— Я, я свідок, бачила його недавно в кабінеті біології.
I ведучий. Кабінет біології.
Стіл. Скелет, перед яким сидить сумний учень з підручником в руках. Агент підходить, бере скелет за руку.
Агент.
— Це все, що залишилося від вашого директора?
Учень.
— Що ви, що ви! Я тут просто готую наукову роботу!
Агент.
— А де директор?
3 'являється учень, який веде директора за собою.
Учень
— Я директора знайшов. Він в своєму кабінеті над виступом працював
Ведучі. З вітальним словом звертається директор школи Протащук С.М.
«Після його вистуту вірш та квіти
Нехай ця осінь золота,
Вам подарує вік щасливий,
Щоб не згасали: доброта,
Здоров'я, радощі і сила.
Щоб Ваш важкий почесний труд
Був плідний, як багата осінь.
І кожен день, що йде новий
Хай тільки щастя Вам приносить.»
Звучить весела музика. На сцену виходять учні 11 класу
- Як багато гарних свят у році!
- Різдво. Новий рік. День знань. Свято мам. Великдень. День сміху. Свято Останнього дзвоника.
- Але є одне свято, скромне, але дуже важливе – День учителя!
- І як добре, що у вчителів є свій день, коли ми можемо висловити їм свою любов.
- Повагу, вдячність, захоплення.
- Взагалі на світі існує чимало професій, і всі вони необхідні, адже приносять користь людству.
- Але є серед них дві найважливіші і найгуманніші – це професія лікаря і вчителя.
- Стати лікарем чи вчителем – це не просто обрати фах. Це означає взяти на себе відповідальність за життя і долю людей.
- Учитель – цілитель людських душ. Жорстокість, байдужість, егоїзм, неосвіченість, бездуховність – усе це хвороби з якими бореться вчитель своєю добротою, мудрістю і любов’ю до дітей.
- Завдяки вам, вчителі, світ повниться добром і красою. Ви даруєте нам мету, прагнення знань, відчуття прекрасного. Отже, як чудово, що на світі є ви, освітяни!
- Друзі, нас вийшло на сцену 11. Цікаво, що сказав би з цього приводу кожний учитель?
- Гадаю, математик дав би нам розв’язати 11 прикладів або рівнянь.
- Мовник доручив би скласти зв’язний текст із 11 речень.
- Учитель іноземної мови запропонував би 11 речень для перекладу.
- Біолог назвав би 11 видів тварин або рослин.
- Учитель географії доручив віднайти на карті 11 європейських держав або назвати 11 річок.
- Історик попросив би назвати 11 найважливіших в історії України дат.
- Учитель фізкультури наказав би виконати 11 вправ.
- Учитель малювання підготував би виставку із 11 найкращих учнівських художніх творів.
- Учитель музики, напевно, зіграв би 11 уривків класичних творів.
- А вчитель праці доручив би дівчатам скласти 11 рецептів бутербродів, а хлопцям – забити 11 цвяхів.
- Одним словом, кожний вчитель знайшов би застосування числу 11. А в загалі – то кажучи, шановні й любі освітяни із ніжністю та трепетом ставляться до цього числа.
- Чому?
- Бо «11» - це відмінна оцінка. І вони із таким задоволенням виводять її у журналах та наших щоденниках.
- То давайте вчитися і поводитися лише на «відмінно»! щоб наші вчителі завжди перебували у доброму гуморі.
- Друзі, а давайте сьогодні дамо урочисту обіцянку нашим вчителям?
- Тільки щоб усе було по справжньому, треба встати. (усі учні, присутні в залі встають). Отже, ми читатимемо текст обіцянки, а ви дружньо проголошуватимете: «Обіцяємо!»
- Ми учні Бахмацької школи № 2 у цей день обіцяємо…
- Ніколи не приходити в школу… з невивченими уроками!
- Ніколи не вітатися із учителями… тримаючи у роті жуйку!
- Ніколи не розв’язувати задачі… списуючи їх у сусіда по парті!
- Ніколи не розкривати підручників… брудними руками!
- Ніколи не приносити у школу квіти… зірвані на пришкільному майданчику!
- Ніколи не робити домашнє завдання… на уроці фізкультури!
- Ніколи не закінчувати семестр… поганими оцінками!
- Ніколи не чергувати у класі… аби як!
- Ніколи не писати творів… перекачуючи їх із Інтернету!
- Ніколи не слухати вчителів… неуважно!
- Ніколи не відчиняти дверей школи… ударом ноги!
- Ніколи не заходити у клас… із запізненням!
- Ніколи не попереджати батьків про батьківські збори… за п’ять хв.. до їхнього початку!
- От тепер можна і свято розпочати!
Пісня «Харашо», сходять зі сцени.
(Звучить спокійна музика.)
Учень 1 Жовтень щедрий на барви осінні.
День учителя — свято ж яке!
Освітянській великій родині
Дітвора шле вітання палке.
Учень 2 Нічка на землю сонну спустилась.
Хто в цю хвилину працює, не спить?
Над столиком вчителька наша схилилась,
На столику зошит учнівський лежить.
Учень 3 Скільки тих зошитів?!
Стільки у Вас вже навчилось дітей?
Стільки продумано, зроблено, звірено?
Стільки безсонних минуло ночей?
Учень 1.
Мій вчителю добрий з дитинно-ясними очима,
Із них починався мій довгий і праведний шлях.
Іду по землі я, і небо співа за плечима,
І світ, наче скрипка, дзвенить на прозорих вітрах.
Учень 2.
Мій вчителю гордий, крилатий володарю слова,
Що впало на душу високим добором зерна,
З якого закронилось дерево рідної мови
І цвітом безсмертним вирує, як вічна весна.
Учень 3.
Мій вчителю ніжний, напнулися мрії, як струни.
А в серці, мов пташка, щебече й щебече любов.
В пориві до тебе стаю я красивим і юним,
Лише біля тебе нуртує так радісно кров.
Учень 4.
Мій вчителю сивий, уже зародили дерева,
Які ми давно посадили з тобою в саду.
То просто тривала остання велика перерва.
З якої до тебе на вічний урок я іду!
Танець\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\
Ведучий 1: В ефірі найсвіжіші новини на каналі «Тічер-ТV». У студії для Вас працюють учні 2 школи . Вітаємо.
Ведучий 2: У сьогоднішньому випуску: День учителя: червоний день календаря або «Чи для цього, доню, я тебе зростила?», пряме включення із головної площі міста, де проходить зустріч з Папою Римським; у школах пройде місячник боротьби з педикульозом під девізом «Здоровенька була, гнида!»; і головна новина сьогоднішнього випуску: День без реклами.
Ведучий 1: Дякуємо за такі привітання. А зараз до вашої уваги фрагмент передачі «Учительське життя» і її незмінна ведуча Таня Осадча.
Мелодія свідського життя, виходить ведуча.
Таня. Здоровенькі були мої любі телеглядачі. Сьогодні наша програма присвячена подорожі у дитинство вчителів 2 школи. Всім цікаво, якими вони були, які капості уміли робити і чого найбільше прагнули. Дуже цікаво переглянути одну історію в якій йдеться про переживання бабусь, онучки яких пішли працювати до нашої школи і стали завучами.
На фоні української музики. На лавочці сидять дві бабусі і одна з них плаче, бо її внучка збирається стати вчителькою.
Бабуся 1: Здорова була, Пилипівна! Як справи?
Бабуся 2: І тобі, дай Боже, здоров'ячка! Те-е-е... Несторівна, погано все, валідол п'ю, внучка з розуму зійшла, прости Господи-и-и… Ото тих сералів як надивиться.. Якби ж було до толку якого, га-а-а…
Бабуся 1: І чого б то така придибенція?
Бабуся 2: А така придибенція, що всім придибенціям найбільша придибенція! Світ такої придибенції з усіх придибенцій придибенції не бачив!
Бабуся 1: І що? Так уже й не бачив!
Бабуся 2: Так і не бачив. Бо моя вчителькою хоче стати... (пхикає)
Бабуся 1: А хіба погано вчителькою бути? Указочкою собі по дошці водиш, та й водиш! Ще ж не мішки на горбі тягати, н-дя… Язиком плескать, тю-ю.. Знала б ти чого, Пилипівна, ревіти та душею трясти!
Бабуся 2: Та що ж хорошого, діти знаєш зараз які грамотні, що ну! Такі вже грамотяки, що прямо як на тих цукерках написано. Шиколадних.
Бабуся 1: А що там написано, на тих цукерках? Я вже стара, не добачаю прочитати.
Бабуся 2: Йо-ма-йо!
Бабуся 1: Не ругайтеся, Пилипівно!
Бабуся 2: Я й не ругаюся, Боже збав, то на цукерках таке. Внуку хтось угостив. То мені дала укусить на оцей зуб, що сиротою в роті зостався. Ото тепер і діти такі. Тоже сироти. Тіко на розум. Точно – сполшне тобі йо-ма-йо! Їм тільки гуляти, вчитися не хочуть, нервів не хватить. А ти про указку. Та якби тою указкою, прости Господи, можна було би якого перехрестити, та по тому мєсту, що м’яке. Гляди, може, й діло було би, та наука полізла би в голову через те самеє мєсто. А то ж тепер – не тронь! А воно тобі лобурем і виростає. Навчиш таких, ага..
Бабуся 3: Здрасьтє, дєвочки, про що так цікава діскусія? (сідає на лавочку)
Бабуся 2: Так от у Пилипівни внучка вчителькою хоче стати...
Бабуся 3: Йо-ма-йо!
Бабуся 2: Ти що, цукерки такі їла?
Бабуся 3: Нє, то я так ругаюся.
Бабуся 1. А що, і тобі професія не дуже?
Бабуся 3: А де ж там те дуже, га? Де те дуже?! От ще, це ж купа зошитів, табличку множення щодня повторяй, а там, як заміж вискоче, то в хаті голодний чоловік і діти, у школі нєрвотрьопка, а ти чоловікові замість борщу уроки готуй…
Бабуся 2: Ось я і кажу ...
Бабуся 1: Ну ні, ви не праві, а якщо вона завучем, а потім і директором стане?
Бабуся 2: Ага, та до того часу посивіє.(ридає) Директором? Внучка? Та ти що, це ж взагалі круглий рік тобі пиши звіти, якісь накази, санстанція бацилами засмикає, районо усю душу витрясе, а молоді вчительки неслухів директором лякатимуть, як тою чупакаброю!..
Бабуся 1: А платять-то − капєйкі!
Бабуся 3: Ну да, але ж бувають і інші роботи таки гарні... Грошовиті…
Бабуся 1: Там хорошо, де нас нема!
Бабуся 3: А нас нема ніде!
Бабуся 1:Як це – нема нас ніде?
Бабуся 3: Бо ми на пенсії!
Бабуся 2: А може, онука таким вчителем стане, як вчителі з нашої школи, і любити її учні будуть, і поважати?
Бабуся 1: Так, але поки ще вона виросте, вже й не знаєш, чого й чекати.
Бабуся 3: А скільки років внучці?
Бабуся 1: Так п'ять, читає сама, співає. Рахує до десяти…
Бабуся 2: Тьху ти, чого заздалегідь переживати, ще стільки часу, можна вибрати, де працювати і і як заробляти. А можна й передумати.
Бабуся 1: Може і правда... Шановні вчителі, а що скажете – чи варто внучці вчителем працювати?
Пісня С.Михайлова дарують квіти завучам.
Ведучий 1. Галино Іванівно!
Як різні діти є у школі,
Так кольори ось цих троянд.
І ви до кожного з любов'ю
Звертаєтесь:"Мій рідний клас!".
А жовтень пензлем вже малює
Всі барви осені "горять",
А Ваші душі не черствіють
Хоч інколи в очах " іскри горять ".
Тож дай здоров'ячка Вам, Боже,
Слухняних, добрих діточок,
Бо в свято згадувати негоже
Наших дитячих помилок.
Пісня для класного керівника.
Учень. Валентино Володимирівно, Від пращурів до наших днів,
З усіх минулих вже віків
Історики події всі вивчають
І нас учити заставлять.
Хто і коли, кого завоював,
Права й свободи мужньо захищав,
Кому вдалося збудувать державу
Хто ніс крізь біль народну справу.
Хто зрадив принципам людської доброти,
Хто піднімав з руїн світи.
Ніхто навік не буде позабутий.
Хто через справи власні є почутий.
Нас бути вдячними навчають вчителі
Тим давнім предкам, що вже в інший світ пішли.
Наставникам подякуємо щиро,
І мрієм, що майбутнє буде мирним.
За те, що з вами ми мандруємо в минуле
І дізнаваємось, коли які події були,
Які де битви і які повстання –
Від нас прийміть ви квіти і вітання.
Таня Осадча. Коли вчителі були маленькими, вони були дуже добрими. Наприклад, Володимир Миколайович, Валентина Миколаївна та Інна Михайлівна ніколи з рогатки не цілилися у тварин та птахів, а лише по банках. І їм так сподобалося, стріляючи спостерігати за польотом скобок, що тепер вони змушують нас визначати час і дальність польоту на уроках. А куди ви сховали свою рогатку?
Хто придумав ті рівняння,
Графіки і порівняння,
Кулі, конуси, об'єми,
Тільки зайві нам проблеми.
Співчуваєм вчителям-математикам.
Тих страшенних формул романтикам.
Серед інтегралів блукаємо,
І для чогось первісні шукаємо.
Хоч би хтось пожалів нас із древніх,
І не написав теореми.
Може Піфагор, може Фалес,
Ну для чого теореми ці здались.
Полічили б ми й так — калькулятором,
Що заробим, а що вже потратили.
Розв'язали б ви за нас ті задачі,
Як були б ми за це вам всі вдячні.
Учні є серед нас — їх шануємо,
Що списати в них задачі плануємо,
Бо вони якось в них орієнтуються,
І знаходять те, що пропонується.
Вітаємо зі святом.
Ведучий 1: Наш кореспондент перебуває зараз на головній площі міста, де відбувається зустріч із відомою людиною Ватикану – Папою Римським!
Ведучий 2: На зв‘язку наш кореспондент_____________. Доброго дня______, то ж яка головна мета візиту Папи до міста?
1-й кореспондент: Доброго дня, студіє. В зв‘язку із святкуванням Дня вчителя до нас у місто прибув почесний гість – сам Папа Римський - Урокено Прогулянт ХІІ. І зараз ми маємо унікальну можливість почути його вітальну промову.
Міністр. Буенос діас, міо амігос!
Перекладач. Доброго дня, шановні пані та панове!
Міністр. Бон джорно, мучачос!
Перекладач. Здоровенькі були, дорогі учні!
Міністр. Міо псевдонімо ест міністро науко.
Перекладач. Я міністр освіти
Міністр. Аморе професоре...
Перекладач. Дорогі вчителі!
Міністр. Мафія коза ностра...
Перекладач. Та представники профспілки працівників освіти.
Міністр. Мама мія!
Перекладач. Шановний пан директор!
Міністр. Салюто ваша портрето!
Перекладач. Вітаю вас у вашій особі...
Міністр. Університето, педрадо й падре комітето!
Перекладач. А також усі органи шкільного самоврядування!
Міністр. Міо кретіно фанато Віталій Кличко!
Перекладач. Я безумно люблю Україну!
Міністр. Беліссімо поздоровіссімо з карнавало де педагого.
Перекладач. Я дуже хочу поздоровити всіх учителів з їхнім святом!
Міністр. Карнавало-фестивало ля фініта!
Перекладач. На жаль, канікули закінчились.
Міністр І Бандіто, садисто, барбосо, терористо, кам бек університето!
Перекладач. І всі учні знову повернулись у школу.
Міністр. Кошмаро на уроко, бедламо на перерво...
Перекладач. Щоби взяти активну участь у навчальному процесі.
Міністр Професоро-мазохісто...
Перекладач. Я знаю, що всі вчителі закохані у свою роботу
Міністр Тому Запрето проблема целлюліто...
Перекладач. Бажаю вам зберігати молодість і стрункість.
Міністр Гривня баксо міліоно...
Перекладач. Бажаю Підвищення заробітної плати.
Міністр Прогібанто перед ля адміністранто.
Перекладач. Мати добру репутацію в начальства.
Міністр Канікуляро беспредєло!
Перекладач. Збільшення канікул.
Міністр. Фініта ля комедія.
Перекладач. Якнайшвидшого закінчення навчального року.
Міністр А також Аморе Казанова.
Перекладач. Щастя в особистому...
Міністр Бастарді-дармоїді, зануді-остолопі.
Перекладач. І сімейному житті!
Виходять під музику.
Кореспондент…
(Виходять учні по-черзі говорять).
1.Учителі ласкаві Математичні вправи для нас приготували — хоч голову зламай.
2. А фізики даремно принесли мікросхеми, бо вдома не читав я, а кажуть: умикай.
3. В комп'ютерній машині Завис я у корзині. Візьму кота я завтра, Щоб мишку упіймав. А потім я біологу Продам його втридорога, Бо буде він комп'ютерний, Із електронним «няв».
4. Учитель щось диктує, Я в атласі малюю. Я відкриваю новий Незвичний континент. Щоб потім на всесвітній Вивчати різні битви, Які там відбулися В цей видатний момент.
4. З основами здоров'я Знайомили нас знову, Прослухали уважно, На хімію пішли.
5. Ми досліди проводили Із різними кислотами, Та школу не знешкодили, Тайм-аут узяли.
6. Ми речення писали В теперішньому часі, А може і не в часі, Ну точно в однині. А на літературі Якусь мініатюру Ми весь урок складали Про діло, і про дні.
7. Шевченка «Сон» читаю, І сон мене долає, Я очі продираю, Нічого не збагну. Піду в бібліотеку я, Там, може, відпочину, Забуду про проблеми всі, Над книжкою засну.
8. З верстатом ми знайомі, Працюєм без утоми, Ми любим фізкультуру, Футбол і карате.
9. Малюємо пейзажі, Співаємо найкраще, Що аж у коридорі Луна весела йде.
10. Вивчаємо предмети, Співаємо куплети, Для вчителів хороших Готові все зробить.
ВСІ РАЗОМ Клянемось перед школою: завдання всі виконувать, уроки не прогулювать, предмети всі любить.
(Лунає дзвінок, всі тікають.)
Учень 1.(Наспівує від радості). Ну, це ти здорово придумав. Телепатія! Думки на відстані! Спробуй, утелепатай мені що-небудь.
Учень 2.(Розводить руками, як екстрасенс) Легко! 12 балів у тебе в кишені. Без мороки!
Учень 1. А у вас кури несуться? А казав батько, що ти за мене заміж підеш… Що ти мені літературу втелепачуєш? Надумався Стецька мені! Зараз у нас буде біологія. На, візьми підручник - параграф 36. Дивись, утискуй капітально.
Учень 2 (сідає на край сцени, кладе на коліна підручник, поглядаючи в нього, посилає думки)
Дзвінок. Початок уроку. Заходить вчитель літератури.
Учитель. Добрий день,Раїса Яківна на нараді, тому замість біології буде література. Отже, творчість Тараса Шевченка. Хто бажає відповідати? Як завжди - ліс рук. (звертається до учня 1) йди до дошки.
Учень 1 (відкашлюється). Образ Стецька у «Сватанні на Гончарівці». Стецько – сільський персонаж, походить із середовища заможних селян. Малюючи образ героя, письменник докладно говорить ... (починається дія телепатії), що тіло його складається з гриба і водорості, які знаходяться в тісному взаємозв'язку. Він дуже невибагливий. Живе в пустелях, скелях, тундрах. Відмираючи, він утворює перегній. У цьому його головна роль ... в літературному шедеврі.
Учитель. Що з тобою?
Учень 1. Можна, я краще про Уляну розповім? В Уляни багато прекрасних задатків, автор вказує на властиві їй «благородне прагнення почуттів і думок молодих». В середині літа вона зацвітає. Комахи погано відвідують її квітки - у них немає ні нектару, ні достатку пилку. (Мотає головою.) Уляна – образ знедоленої людини. Його садять навесні, перед посадкою бульби пророщують у світлому приміщенні.
Учитель. Ти не захворів бува? Чи не готовий відповідати?
Учень 1. Готовий…. А можна інший образ? Олексій для Уляни - милий ідеал. Від природи Олексій обдарований живим розумом. Восени він відкладає яйця в кокон, сплетений з тонкої павутини. Кокон він плете в затишних місцях: під пеньками, камінням. Зовні Уляна крупніша самця.
Учитель витріщає очі.
Учень 1. Ні! Ні! Я образ Стецькового батька готував.
Учитель. Ну, давай про Павла, про Кандзюбу.
Учень 1.Постать Павла Кандзюби в творі є повним тілом, що вкрите лускою. При линьки шкіра сходить одним шматком. Він пересувається, звиваючись по землі. Отруйність особи загальновідома.
Учитель. Досить! Сідай.
Дзвінок.
Учень 1 (підбігає до учня 2). Ну, удружив. Думки на відстані. Ось тобі і телепатія. (Вдаряє його підручником по голові.) Ось тобі - дванадцятка забезпечена! Ось тобі - відмінником станеш!
Таня. Ми вітаємо наших вчителів укр. мови та літератури, вчителів англ. мови та світової літераури, бажаємо творчого натхнення та вдячних учнів. «дарують квіти»
Таня. «Підходить до Тетяни Володимирівни » Скажіть, а яке найулюбленіший ваш англійський вислів? Чому???
Танець_________________________________________________________
Учень вбігає перехоплюючись. Перепрошую ,зараз моя черга.
Пропоную нагородити вчителя фізики Бережну Любов Федорівну. Тільки вона так просто і дотепно може розказати про закон Ома, запропонувати частіше гуляти під яблунями з надією, що й учням упаде яблуко на голову, і вони, як і Ньютон, відкриють який-небудь фізичний закон.
Статика, динаміка, кінематика,
Як і в математиків — сама романтика.
Тільки замість теорем — є закони,
Лейбніца, Паскаля, Ньютона.
Що, як і коли замерзає,
Гальмування шлях визначаєм,
Силу тяги, швидкість і прискорення,
Під кінець уроку — всі зморені.
Правда, демонстрації — то здорово,
Як зробити могли б мотора ми,
Нам розкажуть, якщо будемо слухати,
А не хлопати на уроках вухами. Мотив пісні “Дельфін і Русалка“
Колись на фізику прийшли,
Тоді тремтіли в нас коліна,
Але учитель посміхнувсь:
Усмішка щира, як в дитини.
І полюбився нам тоді
І той предмет, і вчитель любий.
Ми зараз кажемо собі,
Що вас ніколи не забудем.
Учителю, милий, нам фізика наша
Дається найлегше з усього,
Бо ваші усмішки, завжди такі щирі,
Відкрили фізичні закони.
Таня. Дорогі глядачі до мене дійшла така інформація, що неодмінно хочеться нею поділитися. Одного разу, коли Тетяна Павлівна була маленькою, сіла в автобус і поїхала до Америки. Звичайно, на наступній зупинці її повернули назад додому. І ось тепер вона подорожує разом з нами по всіх країнах. Тетяно Павлівно, а куди вам найбільше хотілося б поїхати? Від Європи до Канади,
Ми мандруємо по карті,
Іноді ми й заблукаєм,
Але впевнені, ми знаєм,
Що врятують вчителі,
В них знань запаси чималі.
Щедро діляться із нами,
Учнями-мучениками.
Допоможуть нам знайти
Гори й витоки ріки,
І пустелі, й болота,
Й в них робота не проста,
Карти контурні збирати,
Потім їх перевіряти,
Знати нафту де знайшли,
Де лежать вічні сніги.
Вам, географам, хвала,
Мудра в вас є голова,
Бо запам'ятати все це,
Не під силу нам до речі.
«Дарують квіти». Учні залишають сцену. На сцену виносять декорацію. Далі відбувається інсценування. Наперед виходять учителі в одязі для відпочинку. Звучить музика пісні на мелодію «За рожевим морем».
1-ша вчителька співає.
Дуже сонце припікало,
Відпочинку час настав.
Я з пакетика дістала
Календарний план.
Дістаю журнал з-під хустки,
Ось він — «Позакласний час»
Це заняття для відпустки,
Друзі, в самий раз.
Приспів:
За морем рожевим, де в небі спека дише,
І хвилі солоні мчать вітру навздогін.
Учитель на пляжі гортає номер свіжий.
Чим ще у відпустці зайнятись може він?
Ох, не дочекаюсь, ну коли вже на роботу?
2-га вчителька. Не сміши!
3-тя вчителька. А що? Уявляєш, приходимо в школу, а там…
4-та вчителька. Обладнаний лінгафонний кабінет…
5-та вчителька. На подвір’ї стоїть автобус…
1-ша вчителька. Комп’ютерний клас…
2-га вчителька. Масажний кабінет…
3-тя вчителька. Басейн…
4-та вчителька. І спонсори підготували підписку на методичну літературу…
На сцену виходить вчитель.
Вчитель. Дівчата! Ви, мабуть, добряче перегрілися на сонці, бо ви вже марите! Ходімо у холодочок!
Усі вчителі залишають сцену. На сцену виходить чоловік 6-ої вчительки, тягне за руку свою дружину.
ЧОЛОВІК. ЛЮДИ добрі! Оце оженився на свою голову! Взяв жіночку, гадав, буде королевою мого серця, домашньою господарочкою! А вона вчителькою початкових класів виявилася виявилась! Горе мені!
Звучить пісня «Підманула, підвела». Чоловік та 6-та вчителька співають.
Чоловік
Як ішли ми під вінець,
Ти казала: продавець,
А ти вчителька була,
Підманула, підвела!
Ти ж мене підманула,
Ти ж мене підвела,
Ти ж мене, молодого,
З ума-розуму звела!
6-та вчителька
Я ж тебе підманула,
Я ж тебе підвела Я ж тебе, молодого,
З ума-розуму звела!
Чоловік
А із школи як прийдеш,
На стіл зошити кладеш.
Пишеш, пишеш, а чого?
Може, в тебе вже «того»?
Ти ж мене підманула,
Ти ж мене підвела,
Ти ж мене, молодого,
З ума-розуму звела!
вчителька
Я ж тебе підманула,
Я ж тебе підвела,
Я ж тебе, молодого,
З ума-розуму звела!
Чоловік
Ось поїду у райвно,
Хай розводить нас воно:
Тобі зошити й книжки,
Мені діти й пелюшки!
Ти ж мене підманула,
Ти ж мене підвела,
Ти ж мене, молодого,
З ума-розуму звела!
6-та вчителька
Я ж тебе підманула,
Я ж тебе підвела,
Я ж тебе, молодого,
З ума-розуму звела!
Ведучий:
Як написати слово МАМА
Вчать початківці по програмі.
То наші перші вчителі,
До них приходим ще малі,
Навчають як сидіти треба,
Дивитись в книжку, не на небо,
Як гарно руку піднімати
І реченням відповідати.
Буває їм із нами жарко,
Бо вчать писати без помарки.
Буває холод обіймає,
Коли неправильно читаєм.
Повинні нам ви все простити,
Бо поки що ми лише діти.
Буває тяжко дуже з нами
Не тільки вам, а й нашим мамам.
А найприємніше для нас,
Що і перший, й другий клас,
Як не писали б й не читали,
Нас не оцінюють у балах.
Разом.
Подякувати хочем Вам —
Першим у школі вчителям.
Ми вдячні нашим вчителям початківцям та працівникам садочка. Прийміть від нас квіти.
Ведуча: Знаєм формулу води,
Хтось ще й соди може знає,
Але решту знати все,
Мабуть, цього не буває.
Хімія — складна наука,
Але формули вчимо,
Хоч буває на уроках
Як не знаєм — мовчимо.
Як зробити динаміт,
Як очистити наліт,
Що таке оксид, кислоти,
Луг, бродіння — це висоти
Знань, до них не всім дійти,
Вчителю! Нам помогти
В силі Ви, аби б хотіли,
Й списування допустили. За те, що робите ви диво,
Узявши в руки реактиви
За чарівні хімічні вміння
Ми вдячні вам за всі сумління.
Мотив пісні “Червона рута“
Ви признайтеся нам,
Де чар-зілля ховали,
По яких ви зірках
Нам контрольні шукали?
Звідки ж знаємо ми,
Як назвать речовини,
Якщо хімія ця,
Як отрута зміїна!
Ми так старались розв’язати задачу,
Але, мабуть, не вийде її розв’язать.
Кожен із учнів над задачею плаче,
Але зовсім не бачить, що робить.
Початок подіїї ..
До директора викликають батьків двох хлопців, які приходять і бачать як класний керівник і їх чада стоять перед Директором
(До кабінету входять батьки)
Батько № 1: Здравствуйте М.І. я батько Васі, викликали? (Показує кулак синові, дивись у мене, вдома ременя всиплю)
Батько № 2: Ой, Митя, що ти наробив М.І., що накоїла моя дитина, він напевно невинен.
Директор: Так ось, ходять вже котрий день і сперечаються, хто крутіший наш фізрук або Термінатор, цей ... Шварценеггер.
Батько № 1: І що, за це потрібно карати?
Батько № 2: Так, так, діти сперечаються, вони допитливі.
Директор: Допитливі це коли діти хочуть знати, а коли вже вся школа робить ставки це (пауза) заповзятливі.
Батько № 1: І в чому справа? Просто приведемо додому, усиплемо і все.
Класний керівник: Вони вже плакати намалювали і в місті розклеїли, люди вимагають, щоб зустріч відбулася.
Директор: Я звичайно розумію, що Шварценеггер сильний, а фізкультурник як фахівець людина досвідчена але в разі чого заміни йому немає, доведеться терміново замінювати фізкультуру математикою.
Класний керівник: М.І. вибачте дітей, адже вони просто жартували.
Вася: Так, ми правда хотіли, щоб поєдинок відбувся
Митя: Та й хотіли квитки продати, і купити морозива
Вася: І вони на руках повинні були боротися
Митя: Ми навіть Шварценеггеру дзвонили, все нормально було б.
Директор: За яким телефоном? Звідки ви взяли номер?
Митя: На міжнародному Інтернет аукціоні купили.
Вася: Всього 10 ВМЗ коштував.
Класний керівник: А як же ви з ним говорили?
Митя: По телефону
Вася: Він всерівно відмовився - побоявся ...
Митя: І не побоявся - він сильний, його дружина не пустила ..
Директор: Ми вже думаємо не перевести чи дітей до іншої школи тимчасово, а ми скажемо, що поєдинок відбудеться в іншій школі.
Батько 2: Ні в якому разі, фізкультурник наш, дітей ми вдома навчимо і плакати малювати будуть вони весь тиждень, що поєдинок не відбудеться, а якщо навіть хто приїде, то ми за нашого фізкультурника будь-якого Шварйцнеггера порвемо.
Батьки: Відводять дітей зі сцени.
Вітя: Ось директор у нас суворий чоловік
Митя: Так, Як думаещь хто крутіший Синтія Ротрок або наш директор
Бігай швидко, м’яч лови,
Стрибай вправно догори,
Фізкультура — на ура —
Дуже рада дітвора.
У спортзал всі — як на свято
Поспішають так завзято.
Вчать нас там марширувати,
У веселі ігри грати. Юрій Іванович зі святом.
Таня. Коли маленьким був Василь Миколайович, він був справжнім артистом. Одного разу він підспівував півневі, йому це сподобалось, він виріс, навчився не лише співати, а вправно грати на інструментах. Тепер у нього на уроках співають навіть ті, кому ведмідь на вухо наступив. Яка ваша найулюбленіша пісня? Можливо ми колись почуємо її у вашому виконанні?
Ще один предмет у школі
Не залишить нас байдужим,
Та на нього треба, друзі,
Слух і горло мати дуже.
Бах, Бетховен і Сальєрі,
Пісні давні і прем 'єри.
Є в нас тенори й альти,
Та до Баскова — рости...
Музика - предмет не новий:
Мальовничий, пречудовий
І цікавий нам всією
Неповторністю своєю.
Тож урок не пропускай,
На заняттях - не дрімай!
Слух музичний будеш мати,
То навчать тебе співати.
Василь Миколайович зі святом.
Учні: (співають під мелодію коломийки)
1. На уроці хімікати в колбу ми зливали –
Після того зо два тижні вчителя шукали.
2. Біологія – наука дуже непроста є,
Як підемо на урок той – гичка виростає.
3. Коми, крапки і дефіси ставим, де прийдеться.
То уроки різномовні крають бідне серце.
4. Ми розмноження таблицю не забули й досі,
Хоч на цифри алергія - шкрябає у носі.
5. Фізкультуру всі ми любим, але по-своєму:
Вчителів тих бідолашних довідками б’ємо.
6. Як заходимо в майстерню, несучи поліна,
Є на що тоді дивитись і не треба кіна.
7. Карти нам допомагають у навчальній справі,
Хоч і не географічні, але теж цікаві.
8. Впало яблуко велике на сусіда мого.
Як не знаєш ти Ньютона, то простягнеш ноги.
9. За вікном весна буяє, а в городі курка.
На англійській сидимо ми всі, неначе турки.
10. А коли про піраміди книжку прочитали,
То папером туалетним скелет обмотали.
11. Як ідем на малювання з дому рано-вранці,
То фарбуємо ми лиця, наче індіанці.
12. А як музику почуєм, то співаєм хором –
Бідна вчителька здуріти обіцяла скоро.
13. Я би міг ще вам співати й довго забавляти,
Але маю на подвір’ї у футбол пограти.
Ведучий 4 А зараз новини книжкового ринку для нашого бібліотекаря. На прилавках книгарень з'явився короткий педагогічний словник. Ексклюзивний репортаж наших спеціальних кореспондентів.
1-й кореспондент. Добрий день, студія! Отже, вашій увазі пропонується короткий педагогічний словник під редакцією шкільного воєнрука.
2-й кореспондент. ШКОЛА - це певним чином організована сукупність цеглин, скла й шиферу, наповнена учнями, учителями, партами й іншим інвентарем, що стоять рівно винятково через недогляд старшокласників!
1-й кореспондент. ДИРЕКТОР - напівлюдина-напівбог,
2-й кореспондент. УЧЕНЬ - це сукупність ліні, дурниць і дарма витрачених зусиль, який переміщається школою за допомогою стадного інстинкту, відчуття голоду чи стусана!
1-й кореспондент. ПРИБИРАННЯ ШКІЛЬНОЇ ТЕРИТОРІЇ - комплекс заходів із псування шкільного інвентарю, витоптування газонів і вкорочування життя класного керівника.
2-й кореспондент. ЖУРНАЛ - сукупність аркушів у клітинку, що сприяє засвоєнню шкільної премудрості шляхом занесення оцінок чи дзвінку батькам
1-й кореспондент. ОСТАННІЙ ДЗВІНОК - звук, який видається зменшеною копією церковного дзвону, що сповіщає шкільних парафіян про прийдешнє пришестя царства небесного (у просторіччі ‑ відпустка) та що виганяє зі школи всяку силу... на канікули!
2-й кореспондент. ДІТИ - за неперевіреними даними, наше багатство. Студія!
Учень : Хто нам завжди допоможе
Розібратись в морі книг?
Ще й цікавого багато
Всім розкаже тут про них?
Зрозуміло, - це не пекар
І ніякий не аптекар;
Це - шановний усіма
Наш шкільний бібліотекар.
а ми вітаємо нашого шкільного бібліотекаря зі святом, дякуємо їй за привітну усмішку та щире серце
Дівчина. Без психолога України, друзі,
Нам прожити ніяк не можна,
Чудовий день, прозорість аж дзвенить,
Промінчик сонця душу звеселяє.
І в цю осінню загадкову мить
Ми Вас від серця щирого вітаєм
Ведучий. Хочеться окремо подякувати нашим працівникам школи, Які щоденно дають роботу своїм невтомним рукам,Наш завгосп дістане все:
Віник, лампу і кільце,
І пісок, й цемент, і глину,
Випише любу машину. Вітаємо!Повар варить нам компоти,
Пиріжки завжди пече.
Є доволі в них турботи,
Швидко час у них тече.
Дуже вдячні вам за клопіт! Вітаємо!
Сторож школу стереже
І майно все береже.
Тож спасибі превелике
І здоров'я Вам навіки!
Хто наводить скрізь красу,
Дуже любить чистоту?
Працю любить над усе,
На місця розставить все?
Гарно вимиють підлогу,
Підметуть усі кутки,
Крейди вам дадуть шматки
Наші техпрацівники.
Сьогодні школа вся у квітах,
Курличуть в небі журавлі.
Сьогодні всі батьки і діти
Вітають з святом рідних вчителів.
То ж нині Вам уклін низенький,
Бажаєм щастя, радості, добра.
Щоб через учнів, трохи нечемненьких,
У Вас ніколи не боліла голова.
Вчитель! Скільки сили треба,
Щоб навчити нас усіх,
І терпіння, і бажання,
І надій, і сподівання.
Вчитель наш - найкращий в світі,
Допоможе в хвилину важку,
І нехай тільки посмішки й квіти,
Він знайде на своєму шляху.
Учителю! За ваш невтомний труд,
За доброту безмежну, безнастанну
Сьогодні ваші учні віддають
Вам свою вдячність щиру і пошану!
Я дякую за доброту,
Схиляю голову свою,
Бажаю щастя і любові,
Ще довго працювати в школі.
Ми вчителів вітати безсумнівно
Сьогодні будем від душі!
Тому що в нас ви фахівці відмінні,
За це вам щиро дякуємо всі!
Бажаєм вам у вчительській кар'єрі
Іти лиш вгору, тільки до вершин,
Вам учнів здібних, більше грошей,
І радісних в житті хвилин.Фінальна пісня.
| 
